Вперше спробувала збитий десерт і хочу сказати, що це круто! Коли захотілося смачного акценту, чогось солодкого і легкого, тоді «Збитий десерт» — саме те, що потрібно і сподобається усій сім‘ї від малого до великого.
Наче невагома солодка хмаринка ідеально до ранкової кави, ідеально з ягодами, ідеально з ніжними панкейками.
Рецепт панкейків:
2 яйця
250 г молока
180 г борошна
1 пакетик розпушувача (10г)
60 г цукру
1/2 ч.л. солі
Танців з бубнами проводити не потрібно — просто змішуєте усі ці інгредієнти і смажите без жиру на антипригарній сковорідці. Якщо є бажання, то можна збити окремо самі білки з сіллю і акуратно ввести їх до решти суміші, але це не обов’язково) Обов’язковим є те, що треба додати «Збитий десерт» Dr.Oetker)

Желе для торта — дуже крутецька штука. Як і Желфікс, я вперше побачила таке желе також в Німеччині — моя тітка випікала круглий бісквіт, покривала його масляним кремом, ставила в холодильник, потім викладала зверху на охолоджений крем ягоди червоної смородини і поливала їх таким желе. Для мене це була маленька магія смаку і естетики. Роки йдуть, а традиції зберігаються. Дуже задоволена продукцією Dr.Oetker і вдячна за можливість спробувати цікавинки❤️ Я люблю використовувати Желе для торта в полуничному тортику, покриваючи ягоди — вони не обвітрюються і тортик залишається апетитним на вигляд.

Перша посилочка — купа радості та натхнення! З продукцією Dr.Oetker знайома і практично завжди купую лише цю марку. Збиті вершки ще не пробувала, але, думаю, що це буде крутий додаток до повітряних оладок за особливим рецептом. Желфікс брала лише 1:1, але завжди хотілося спробувати 2:1, щоб менше цукру. Яке ж моє здивування, що є ще 3:1 — це супер круто для низькокалорійного джему, чи вареннячка. Желе для торта завжди покриваю ягоди зверху — так вони ніколи не обвітрюються і залишаються глянцевими і свіжими.

Коли мені було 13 років, я відвідала Німеччину. Жила в одній дуже хорошій сім‘ї і вперше побачила, як готується джем. На той час в мене вдома бабуся з мамою готували лише варення і то воно варилося по кілька днів з великою кількістю цукру. Я дуже здивувалася, побачивши, що цей процес може бути набагато простішим і легшим. Тоді Сабіна (так звали жінку, в якої я проживала), побачивши мої великі від здивування очі, розповіла мені, як вона готує джем і показала мені невеликий пакетик з написом Dr.Oetker. Сказала ще, що завдяки цьому інгредієнту вона готує джеми швидко і просто. В нас,звісно, таких додатків тоді ще не було, з‘явилися вони порівняно нещодавно (близько 10 років), але маю традицію — щороку роблю кілька баночок ягідного джему, як спогад про Німеччину і Сабіну з її смачними та швидкими закрутками.