Ну оскільки вихідні, то вирішила я потестувати свою нову техніку на повну. За рецепт вибрала печіночний терін (типу паштет). Теж страва для моєї сім*ї відома. Так як в сім*ї є діти і для них завжди вигадуєш щось таке, щоб вони нарешті їли ту печінку. Тож даний рецепт був давно в мене випробований. Готову для приготування суміш я зазвичай запікала в силіконовій формі. А тут вичитуваючи режими приготування схожих страв я ніде не помітила силіконових форм, мабуть прийдеться експериментувати. В характеристиці режиму *пара+ нагрів*, я знайшла паштети. Тому і вирішила вибрати саме цей режим, але вибираючи його в меню, мені не сподобалась температура 90, тому я вибрала еко пару там є режим рагу 96. Ну тепліше все ж таки, подумала я. Ну, а на час приготування я не звернула увагу. В першому випадку там 40-50 хвилин, а у вибраною мною там 30 хвилин. Ну це вже я аналізувала коли побачила результат. Так от, заливши воду в диспенсер 350мл, я помістила страву в духовий шкаф і вибравши режим еко пара почала спостерігати. Буквально за 5 хвилин, температура вже була 96 градусів, а скло духової шафи міцно запотіло. Через 16 хвилин від початку приготування чудо-техніка видала повідомлення *добавте воду*. Вичитавши, що для рагу потрібно 400мл, долила ще 50мл. Через 25 швилин від початку духовка продовжувала парувати видуваючу на поверхню доволі прохолодне повітря, що мене лякало. Запаху готової страви також не було. За хвилину до закінчення часу мене повідомила про наближення кінцевого часу. Вичикавши ще пару хвилин, щоб не обпектись паром, я відкрила дверку. Замісь готового паштету я побачила бліднувату субстанцію, яка доволі неапетитно пахла. Що і буває з тими, що неуважно читає інструкцію. Зрозумівши, що сира, я приступила до прибирання духовки від конденсату, якого було чимало. Прийшла до висновку страви на пару, особливо овочі, рис, гречка готувати супер. Витерши духовку і висушивши її я вирішила допекти даний паштет верхнім і нижнім нагрівом хв25-30. Вибравши даний режим, я повторно заклала печінку в духовку, а щоб не забути про час установила таймер (що і врятувало мене врезультаті). Пішла вкладати своє малятко в ліжечко. І як і треба було очікувати задрімала. Через годину згадала, бігом на кухню, в квартирі було чути доволі непоганим запахом готової печеної страви. Чи то крізь сон, чи то з переляку запаху печінки я впринципі не відчула. На дисплеї одразу помітила, що духовка остивала (що неаби як порадувало) я ж то думала що все, згоріло. Дістаю свою печіночку, а вона рум*яненька, пропечена, апетитна. Пробувати не стала, після 11-ї як не як. А вранці нас чекала, ніжнесенька соковита печіночка. Супер.
