Купання кошеняти: навіщо? як часто? як правильно? Кожен власник кошеняти рано чи пізно задається питанням, чи потрібно купати улюбленця, як правильно і як часто потрібно це робити. Деякі фахівці вважають, що коти здатні самостійно подбати про власну гігієну, тому купання не потрібне. Проте таких все ж менше у порівнянні з тими, хто виступає за гігієну кошенят. Безсумнівно, коти належать до найохайніших тварин і значну частину часу присвячують власній гігієні. Проте не всі з них здатні навести ідеальну чистоту – хтось лінується, хтось гуляє на вулиці і як наслідок занадто сильно брудниться, ну а когось необхідно підготувати до виставки – в такому випадку шерсть має бути бездоганною, тому без водних процедур не обійтись. Навіщо купати кота? • При купанні значно легше видаляються відмерлі волосинки шерсті. Це спрощує догляд за твариною та знижує ризик утворення волосяних клубочків. Купання в період активної линьки рятує квартиру від додаткового прибирання. • У процесі купання і відразу після нього дуже зручно провести інші гігієнічні процедури: почистити вушка, постригти кігті, протерти очі. • При регулярному митті котик має більш доглянутий вигляд. • Якщо у кошенят блохи, кліщі або грибок, то купання може стати частиною лікувальних процедур. Як часто можна купати? Однозначної відповіді на це питання немає. Потрібно враховувати кілька факторів: • загальний стан тварини; • як кошеня сприймає процес купання, чи не викликають водні процедури сильний стрес; • породу тварини. Фахівці не рекомендують мити вихованця частіше 5-6 разів на рік. Домашніх тварин, які не беруть участі у виставках, досить купати двічі на рік, щоб не змивати захисний шар, який є на поверхні шерсті. Більш частого купання потребують представники довгошерстих порід, а також безшерстні коти, шкіра яких має потові залози та виділяє специфічний секрет. Як правильно купати кошеня? Купання – стрес для кошеняти, тому потрібно зробити усе можливе, щоб не налякати вихованця і зробити процедуру безпечною та навіть приємною. Якщо ви тільки починаєте привчати улюбленця до води, варто почати з миття лапок. За декілька процедур тваринка призвичаїться до води і потім буде спокійніше переносити повноцінне купання. Підготовка до купання. Перед тим як почати водні процедури, у ванній кімнаті приберіть зайві предмети, за які зможе чіплятися тварина, підготуйте шампунь і рушник, подбайте про те, щоб не було протягів. Ємність для купання. Це може бути невеликий тазик або ванна, головне, щоб під час процедури кошеня міцно стояло на лапах, це додасть йому впевненості. Слизька поверхня не бажана, вона злякає кошеня, ідеальний вихід – рушник або гумовий килимок на дні ємності для купання. Температура води. Комфортною для тварини є температура від 36 до 39 градусів Цельсія. Занадто гаряча або холодна вода може викликати дискомфорт або налякати вихованця. Наповнюємо ємність невеликою кількістю води (максимальний рівень – до шиї) і обережно ставимо туди кошеня. Будьте спокійні та впевнені. Кошенята, як діти, відчувають ваш емоційний стан. Не робіть різких рухів, не підвищуйте голос. Зони особливої уваги. Під час миття зверніть увагу на зони у верхній частині хвоста, в паху, під хвостом, на лапах, за вухами. Найбільше бруду і жиру накопичується саме в цих місцях. Засоби для купання. Для маленького кошеняти рекомендується використовувати спеціальні шампуні для кошенят, вони створені з урахуванням вікових особливостей тварини. Пам'ятайте, що після купання кошеня почне вилизувати свою шерсть, тому миючі засоби мають бути безпечними. У жодному разі не використовуйте для купання котів звичайне мило або ваш шампунь. У людей і тварин різний кислотно-лужний баланс, тому людські засоби гігієни можуть травмувати шкіру, викликати алергічні реакції, погіршити стан шерсті. Не користуйтеся душем. Не варто обполіскувати тварину сильним струменем води. Це налякає її. Просто змініть воду в тазику і ще раз скупайте в ній кошеня. Миття голови. Мочити голову тварини краще за допомогою губки або мокрими руками. Зверніть увагу, що вода не повинна потрапляти в вушка. Це може спровокувати розвиток отиту. Для запобігання попадання води, можна використовувати ватні тампони. Після купання. Щоб уникнути застуди, кошеня після купання треба добре витерти і обгорнути в рушник. Деякі вихованці після купання люблять ніжитися під феном. Коли тваринка обсохне, потрібно її ретельно розчесати. Винагородіть улюбленця! Після купання варто порадувати улюбленця чимось приємним, наприклад, улюбленим кормом Royal Canin.

Що робити, якщо кошеня дряпається та кусається? Майже всі кошенята під час гри дряпаються та кусаються. Здавалося б, нічого страшного – вони ж хижаки. Проте якщо подібна поведінка стає для тварини нормою, варто зайнятися його вихованням. Адже якщо не відучити кошеня в дитинстві, зробити це у дорослому віці буде значно складніше. Уважно поспостерігайте за вашим улюбленцем, щоб з’ясувати причину такої поведінки. Як правило, спровокувати бажання маленького хижака показати зуби та випустити кігті можуть наступні фактори: 1. Страх. Кошенята милі та грайливі, вони завжди у центрі уваги господарів та їхніх гостей. Усі їх, гладять, обіймають. Тварину це може лякати та дратувати, тому вона «обороняється», пускаючи в хід зуби та кігті. Що робити? Потрібно усунути причину страху. Дайте йому час звикнути і освоїтися до нової оселі, нових людей. Коли він зрозуміє, що немає причини боятися, перестане дряпатися. Не варто аж занадто активно проявляти свою любов до кошеняти. Усе добре в міру. Не потрібно насильно брати кошеня на руки, дочекайтеся поки тварина сама виявить бажання. 2. Нудьга. Кошенята – дуже активні, їм постійно потрібно чимось займатися. Якщо у них недостатньо іграшок, немає ігрової зони, дряпалки, то очевидною «жертвою» ігор стане господар. Що робити? Допоможуть іграшки, ігрові комплекси, до гри з улюбленцем варто залучати дітей. Загалом, поки кошеня не спить, воно має бути зайняте активними іграми. Застереження: не дозволяйте кошеняті гратися з вашими руками або ногами. Об'єкт полювання (а саме так тварина їх сприймає) повинен знаходитися від вашого тіла на максимальній відстані. Ідеальні варіанти іграшок – вудки, лазерні вказівки , м’ячики, тощо. 3. Мисливський інстинкт. Навіть маленьке кошеня – це перш за все хижак. Його увагу може привернути пташка за вікном, рибки в акваріумі, а якщо до жертви дістатися не можна, тварина починає відпрацювати інстинкти на господарі. Коли маленьке кошеня кидається на ноги, це викликає посмішку. Проте якщо це виконує дорослий кіт, вже не так приємно. А якщо об’єктом полювання стає мала дитина, то навіть небезпечно. Що робити? Потрібно якомога раніше попередити подібну поведінку кошеняти. Якщо тварина починає дряпатися або кусатися, можна також плеснути в долоні. Різкий і гучний звук послужить своєрідним обмежувачем і тварина зрозуміє, що робить щось не те. Якщо кіт все ж вкусив вас. Краще не рухатися або навіть наблизити вкушену руку до тварини. Вона в подиві відпустить вас. Найкращий метод виховання кошеняти – ваша любов та турбота. Намагайтеся якомога частіше спілкуватися та гратися з вашим улюбленцем. А щоб у нього вистачало сил та енергії на активні ігри, щоб тварина завжди була у гарному настрої та добре почувалася, подбайте про головне – здоровий збалансований раціон. Повний комплекс поживних речовин, необхідних для повноцінного розвитку кошенят віком від 4 до 12 місяців забезпечить корм Royal Canin «Kitten». Він підтримує розвиток кісток, зубів та м’язів, дбає про баланс мікрофлори кишечника, допомагає зміцнювати імунну систему кошеняти, а його висока калорійність забезпечує кошеня енергією в період інтенсивного зростання.

Линька у котів різних порід: як правильно доглядати за шерстю улюбленця? Зміна шерсті або линька – абсолютно природне і навіть корисне для котів явище. Таке «переодягання» допомагає тваринам оновити шерсть на більш міцну та здорову. Тією чи іншою мірою линяють усі коти. Проте, звісно, у кожної породи є певні особливості. Про них варто знати, щоб забезпечити улюбленцеві найкращий догляд. За типом шерсті коти поділяються на так звані безшерстні породи, короткошерсті, напівдовгошерсті та довгошерсті. Безшерстні породи Не зважаючи на назву «безшерстні», абсолютно лисих котів у природі не існує. Навіть у представників порід, які прийнято називати безшерстими, на деяких частинах тіла присутня певна кількість тоненьких і дуже коротких волосинок, або практично непомітний, оксамитовий пушок. Такі коти також час від часу линяють, проте процес цей не завдає жодного клопоту ані тварині, ані господареві. До таких порід належать канадський і донський сфінкс, петерболд (петербурзький сфінкс) та бамбіно. Догляд: особливістю безшерстних котів є дуже ніжна шкіра, яка потребує особливо ретельного догляду. На ній розташовані потові залози, що виділяють особливий секрет. Його надлишок може надавати шкірі неохайного і несвіжого вигляду. Більш того, цей секрет, при контактуванні зі світлими тканинами – одягом або постільною білизною – залишає коричневий слід. Щоб цього не відбувалося, потрібно періодично очищувати шкіру улюбленця, наприклад, за допомогою спеціальних вологих серветок, а також регулярно купати. Короткошерсті Коти більшості порід мають коротку шерсть, приблизно 4-5 см. Типовими представниками є британська короткошерста, бомбейська, бенгальська, абіссінська, сінгапурська, девон-рекс, корниш-рекс. Догляд: щоб підтримувати здоровий та красивий зовнішній вигляд тварини, достатньо звичайного розчісування. Спочатку шерсть улюбленця потрібно розчесати проти росту волосся (таким чином видаляються волоски, що вже випали), після цього шерсть розгладжується по росту волосся. Напівдовгошерсті До цієї категорії належать породи котів з довгою шерстю, але не дуже густим та пухнастим підшерском. Як правило, у напівдовгошерстих котів помітна різниця у довжині шерсті влітку та взимку. Типовими представниками є мейн-кун, бірманська, курильський бобтейл, селкіркрекс, орієнтальна. Догляд: шерсть напівдовгошерстих порід котів не схильна до утворення ковтунів, тому не вимагає щоденного догляду. Достатньо регулярного (хоча б раз на тиждень) розчісування. Особливу увагу варто приділяти зоні під лапами, животу і грудній частині. У період линьки може знадобитися більш часте вичісування (3-4 рази на тиждень). Довгошерсті Представники довгошерстих порід мають шерсть довжиною до 12 см. Довжина може змінюватися залежно від породи та сезону. Взимку, як правило шерсть більш довга та густа. Природно, догляд за такими котами ускладнюється не тільки довгою шерстю, але й густим підшерстком. Такі тварини сильно линяють, тому потребують значно більше уваги та турботи. До довгошерстих порід належать персидська, гімалайська, ангорська та ін. Догляд: довгошерстих котів варто розчісувати майже щодня, інакше шерсть дуже швидко звалюється, утворюються ковтуни. Для догляду вам знадобиться кілька щіток: • щітка-рукавиця (вона допоможе зібрати відмерлі волоски, не дратуючи тварину); • гребінець з великими і рідкими зубчиками (щоб розчесати шерсть у напрямку росту); • щітка з частими зубчиками (допоможе ретельно вичесати шерсть, особливо живіт і «штанці» кішки). Вичісування варто починати з голови, повільно просуваючись спочатку до грудей тварини, далі до передніх лап і задніх лап і завершуючи процедуру вичісуванням хвоста. Особливу увагу потрібно приділяти зонам за вухами, зоні підборіддя і в місцях переходу лап до тулуба. Саме в цих місцях найбільша ймовірність утворення ковтунів. Коти, як відомо, дуже самостійні й акуратні тварини. На рівні інстинктів вони ретельно доглядають за шерстю. Це явище називається природний грумінг котів. Однак повністю покладати на тварину відповідальність за охайність і здоровий зовнішній вигляд не варто, особливо це стосується довгошерстих порід. Адже є тварини, які від природи ліниві або ж недостатньо активні. Їм обов’язково потрібна ваша турбота. Що робити, якщо кішка занадто сильно линяє? Фізіологічна зміна шерсті (сезонна линька) відбувається двічі на рік. Інтенсивність її залежить від погодних умов, стану здоров'я і харчування. Період линьки у кішок триває 2-3 тижні. В умовах стресу або авітамінозу зростання нової шерсті істотно сповільнюється і линька розтягується на кілька місяців. Щоб у вашого кота не виникало проблем з линькою, щоб його шерсть була красивою, міцною та здоровою потрібно забезпечити улюбленця якісним харчуванням. Воно повинно містити увесь комплекс поживних речовин у необхідній для його віку пропорції. Обирайте якісні раціони, вироблені на сучасних підприємствах з урахуванням потреб тварини залежно від її віку, породи й інших особливостей. Саме такими збалансованими за всіма показниками є раціони Royal Canin. Вони містять усі необхідні речовини у точно вирахуваних пропорціях, щоб тварина розвивалася здоровою та мала красиву шерсть.

Що потрібно знати про стерилізацію / кастрацію котів? Каструвати чи не каструвати? Це питання рано чи пізно турбує кожного власника кошеняти. Важливо прийняти правильне рішення, щоб зберегти здоров’я тварини та уникнути небажаних ускладнень органів сечостатевої системи через не регулярні в’язки. Спочатку давайте розберемося з поняттями – що таке кастрація та стерилізація? Багато хто вважає , що кішок – стерилізують, а котів – каструють. Це не так. Стерилізація – це операція, при якій статеві залози перев'язуються. Кастрація – видалення залоз, як у кішок, так і у котів. Є два методи кастрації кішок: оваріоектомія (видаляються лише яєчники), оваріогістеректомія (видаляються яєчники разом з маткою). При стерилізації у котів сім’янники перев'язуються , при кастрації – видаляються. При стерилізації вироблення статевих гормонів і прояви статевої охоти тривають, але потомства тварина мати не може. При кастрації гормони не вироблються, що забезпечує більш повноцінний захист тварини від захворювань статевої системи, тому необхідно віддати перевагу другому варіанту – кастрації. Наведемо декілька аргументів на користь операції: • кастровані тварини живуть в середньому на 3-5 років довше; • вони рідше страждають запаленнями сечостатевої системи, онкологією, інфекційними захворюваннями; • у кастрованих котів менша ймовірність розвитку сечокам'яної хвороби. • у кастрованих тварин розвиток кістозних утворень, раку яєчників та сім’янників та пухлин молочних залоз зводиться до мінімуму після кастрації тварина не буде мітити територію та не буде вести себе агресивно. Звичайно, існує безліч лікарських препаратів, які обіцяють миттєвий результат і забезпечують згасання характерної поведінки під час статевої активності тварини . Проте їх застосування може призводити до запалення органів статевої системи і як наслідок до термінових операцій. Коли варто робити операцію? Оптимальним віком для стерилізації / кастрації котів і кішок ветеринари вважають 6 - 12 місяців Закінчення дозрівання і формування організму тварин, а також їх органів та систем настає саме у цей період. Важливо пам’ятати, що чим старшою стає тварина , тим більша ймовірність виникнення ускладнень. Корисні поради:  якщо у кішки почалася тічка – краще почекати, і проводити хірургічне втручання через 2 тижні після її припинення;  перед операцією ваша тварина має бути вакцинованою.  Проконсультуйтеся з ветеринарним лікарем щодо можливих ризиків під час операції Що робити після операції? Одразу після операції потрібно покласти в тихе спокійне місце, де вона зможе отямитися. Не варто залишати тварину на дивані чи кріслі, оскільки після наркозу у неї може порушитися координація рухів і вона може впасти. Зазвичай здорова тварина добре переносить операцію і вже за два-три дні повертається до звичного життя. Всі необхідні медичні рекомендації по догляду за твариною в післяопераційний період вам надасть ветеринарний лікар.

Як зміцнити імунітет кошеняти? Міцний імунітет – запорука здоров’я вашого улюбленця. Щодня його організм наражається на небезпеку різноманітними вірусами , бактеріями, паразитами тощо. Навіть якщо ваше кошеня ніколи не виходить на вулицю та не контактує з іншими тваринами, воно все одно піддається ризику. Щоб знизити ймовірність розвитку того чи іншого захворювання, потрібно постійно дбати про зміцнення природного захисту. Як підвищити імунітет кошеняти? Нижче наведені рекомендації, на які варто звернути увагу кожному власнику: 1. Вакцинація. Багато власників котів впевнені – якщо тварина рідко або взагалі ніколи не залишає межі квартири, то вона захищена від зараження, а значить вакцинувати її не потрібно. Однак це не так.. Кішка може підхопити смертельно небезпечний вірус, не виходячи з дому. Джерелом інфекції може стати, наприклад, брудний килимок біля порогу або ваше взуття. Шкідливі мікроорганізми можуть потрапляти в організм котів з неякісним кормом, водою. Нерідко джерелом зараження можуть стати м'ясні продукти або молоко, отримані від хворих тварин. Можливе зараження і від комах, наприклад, від бліх і кліщів, а в деяких випадках і від людини. Тому вакцинація необхідна всім тварина, вона допоможе вберегти ваше кошеня від багатьох небезпечних хвороб, а іноді – й врятувати життя. 2. Повноцінне харчування. На формування міцного імунітету кошеняти в значній мірі впливає якість добового раціону. Він має бути збалансованим та містити всі поживні речовини, які необхідні для підтримання фізичної форми з урахуванням таких особливостей, як: порода, вік, спосіб життя, стан здоров’я, фізіологічний стан та рівень активності.. Кошеня повинне отримувати всі необхідні поживні речовини (нутрієнти) для свого гармонійного розвитку – це протеїни, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини та вода. Якщо якогось елементу буде не вистачати або ж навпаки в організмі буде його надлишок, імунітет не зможе нормально функціонувати і це може спричинити розвиток ряду захворювань та патологій. Варто бути особливо уважними, якщо ви годуєте кошеня їжею домашнього приготування. Самостійно збалансувати раціон доволі складно, тому краще надавати перевагу перевіреним, готовим кормам відомих виробників. Їхня формула розробляється науковцями з урахуванням індивідуальних потреб кожної тварини. У компанії Royal Canin, наприклад, над створенням раціонів для котів і собак працює команда професіоналів – ветеринарних лікарів і фахівців в області харчування. Вони постійно удосконалюють рецептуру кормів Royal Canin з точки зору поживності (вмісту протеїнів, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин ), засвоюваності та смакової привабливості. 3. Боротьба з паразитами. Гельмінти, блохи, воші, кліщі й інші паразити – основні вороги імунітету кота. Вони виснажують імунну систему, змушуючи її кидати всі сили на боротьбу з непроханими гостями та усунення наслідків їхньої життєдіяльності (мікротравм шлунково-кишкового тракту, інтоксикації тощо). Необхідно систематично обробляти тварину спеціальними препаратами як для лікування інвазії, так і для профілактики, а також регулярно проводити дегельмінтизацію. 4. Гігієна. Брудна шерсть, виділення з очей та вух – ідеальне середовище для життєдіяльності грибків і бактерій. Щоб не наражати кошеня на ризик, дбайливо доглядайте за улюбленцем – слідкуйте за станом слизових оболонок, чистотою шерсті, станом шкіри, зубів і кігтів. Пам’ятайте, що чистота - це запорука здоров’я та краси вашої тварини, яка убезпечить ваше кошеня від патогенних мікроорганізмів та інших факторів, що послаблюють імунітет. 5. Активність. Рухливі ігри і будь-які інші фізичні навантаження позитивно впливають на здоров'я кота. При цьому в організмі тварини активуються процеси кровотворення, що веде до оновлення складу клітин крові, які забезпечують імунний захист. Нестача ж фізичної активності у вашого улюбленця може призвести до набору зайвої ваги, хвороб суглобів, набряків. Страждають в першу чергу серцево-судинна і дихальна системи. Постійно приділяйте час своєму вихованцю, грайте з ним. Це позитивно позначиться на його здоров'ї.