Красива під час війни - бути чи не бути
Війна в Україні принесла біль і шок. Втрати і горе. Страх і невизначеність.
Війна вплинула на кожного українця і українку і залишила свій відбиток на кожній сфері життя.
Догляд за собою - не виключення.
Чи доречно слідкувати за красою і модою під час війни?
Чи доцільно продовжувати всі доглядові процедури?
А якщо не хочеться і повна апатія?
А якщо хочеться, але соромно?
Як ставитися до краси під час війни?
Давайте розглянемо ці питання з точки зору почуттів. З точки зору психології.
Для кожного краса і догляд мають своє значення.
Для когось це норма і рутина. Певний життєвий стандарт.
Для когось це джерело натхнення, естетична потреба.
Для когось це спосіб отримати задоволення.
Для когось це шлях, який дозволяти відчути впевненість, підтримку.
Для когось - спосіб приваблювати і зацікавлювати, комунікувати і переконувати.
В когось присутні одразу декілька варіантів.
Який варіант ваш?
Що відбувається з цими потребами під час війни?
Сценарій 1. Апатія
Війна несе багато горя, і цілком природно, викликає депресивні думки і почуття. Вони заторкають наші глибинні смисли - а чи варто жити, якщо завтра можна все втратити? В чому сенс життя?
Під час війни ми можемо потрапити в дійсно темні частини своєї душі. Тоді буденність тьмяніє. Енергії стає менше і вкладати її в себе не хочеться.
В такі періоди доглядати за собою немає ані сил, ані бажання, оскільки біль і сум заповнюють сердце.
Якщо це ваша ситуація, варто потурбуватися про себе іншим чином. Скоріше за все, вам потрібна допомога того, хто може вислухати, бути поруч і бути уважним, розділити ваш сум і втішити. Тоді емоційне тепло знизить відчуття самотності й ізоляції і дозволить побачити світло в кінці тунелю.
Іноді люди радять в таких випадках “змінити зачіску/ колір волосся”, “купити нову сукню / помаду”, і часто це працює. Краса піднімає настрій і зцілює. Однак, якщо цей хід відчувається вами як штучний і напружений, зайдіть з іншого боку. Потурбуйтеся про красу вашого внутрішнього саду, підживіть його підтримкою і теплом, і тоді бажання турбуватися про себе в інших сенсах може повернутися знов.
Ось прості дії для турботи за емоційним станом.
- Рухайтесь - звучить банально, але прості фізичні вправи і прогулянки пішки значно впливають на настрій та змінюють переживання безвиході на оптимізм;
- Слідкуйте за якістю і кількістю сну - виснаження нервової системи завжди підвищує дратівливість, відчуття безсилля і апатію. Вкладайте себе раніше спатки - іноді це краще за психотерапію;
- Одна приємна справа на день - навіть в найтемніші періоди робіть щось приємне для себе, дозволяйте собі перепочити від горя і безнадії - ароматний чай, музика, читання, споглядання природи, улюблена домашня тваринка;
- Естетика - не дарма кажуть, що краса врятує світ. Включіть сенсорні відчуття, впустіть прекрасне до органів зору, нюху, слуху, смаку і дотику. Повірте, це підтримає вас.
- Поговоріть з кимось - звучить банально, але ізоляція - дуже руйнівна частина горя і страждання. Коли нам погано, ми можемо думати, що з нами щось не так, що людям з нами погано. Але завжди є ті, хто переживає подібне і так само бояться розказати про свій біль. Будьте разом, це дуже підтримує у важкі часи.
Сценарій 2. “Як так можна?”
Другий сценарій - це відчуття сорому і провини. Коли, наприклад, хочеться доглядати за собою і красиво вбиратися, проте є відчуття, що це недоречно. Образливо, адже “Як можна думати про колір нігтів, коли гинуть люди?”
Якщо ви помітили у себе такі думки, то скоріше за все ви стикнулися з “провиною вцілілого”. Це важке переживання того, хто зазнав менших страждань у спільній біді. Про нього написано багато, і ми вже знаємо, як воно працює. Але це знання аж ніяк не відміняє саме почуття, і ми продовжуємо відчувати сором за те, що цілі і здорові, спимо в теплих ліжках і до того ж думаємо про манікюр.
Як зменшити це ірраціональне почуття?
Важливо внутрішньо розділити свої переживання на різні “кімнати”.
Є кімната скорботи і співчуття - в ній ми усвідомлюємо жах війни, сумуємо за коханими і відчуваємо біль. Але є і кімната відпочинку, кімната руху вперед, де ми продовжуємо жити своє життя. Рухатися вперед і жити не означає забути про біль і перестати кохати, допомагати тим, кому важче. Це означає лише те, що важливо і перше, і друге. Рухатися між кімнатами - і є суть проживання війни.
Краса і догляд за собою - один із способів підтримати себе, розвантажити душевний біль і дати собі турботу, тепло, відпочинок. Спробуйте піклуватися про себе з такої позиції, і ви помітите, що провина пом’якшується, а життя відчувається більш цінним.
Сценарій 3. Краса як маніфест життя
Багато військових просять своїх жінок і рідних не тужити за ними, пам’ятати про цінність життя і продовжувати жити повно і зі смаком. Чому? Тому що вони борються за життя і хочуть відчувати зв’язок із ним.
Краса в багатьох війнах була способом ствердити тріумф життя над смертю, естетики над руйнуванням, адже краса - це максимально емоційне і довершене вираження самого життя.
Тому у багатьох війнах жінки використовували власну красу як зброю спротиву, непокори, тріумфу життя над смертю і горем. Отже, доглядаючи за собою, ми можемо переосмислити значення власної краси. Розглянути догляд за собою як піклування, яке не дозволить втягнути себе у занепад і гіпноз апатії.
Краса і піклування за власним зовнішнім виглядом може бути нашим запрошенням себе та інших до того, щоб цінувати життя. Його крихкість не заперечує його сенс, а навпаки, робить його ще більш пронизливим, цінним, вартим боротьби.
Буває і так, що наші почуття настільки змішані, наче об’єднуєш в собі декілька сценаріїв. То розумієш, то соромиш, - себе, інших. А доля скептицизму не дає навіть повірити, що певні кроки можуть допомогти хоча б частково подолати цю внутрішню напругу. І тут ключове слово – пробувати. Приміряти до себе різні сценарії і розібратися, які поради, прийоми і кроки допоможуть вам відчути енергію і бажання рухатися вперед.
Ті, хто долучився до ініціативи бренду Avon з тестування червоної помади, вже пішли своїм шляхом спроб. Можливо хтось тестує тільки помаду, а хтось – з її допомогою тестує нове джерело натхнення і впевненості, поновлює свої звичні мотивуючі ритуали або приміряє новий для себе імідж борця, що показує приклад стійкості і надії. Якщо ви поки просто читаєте цю статтю, але відчуває потребу в розраді, закликаю триматися, не полишати надії та шукати свій шлях життєвого ствердження.
Завершуючи, хочу сказати, що будь-який сценарій стосунків із своєю красою є нормальним. З вами все добре, незважаючи на те, чи виникає у вас бажання доглядати за собою чи ні. Однак, якщо ви любите піклуватися про себе, війна може зробити красу ще одним способом протистояння насиллю і наповнити її життєстверджувальним сенсом.
