Цілий тиждень намагався написати свої враження про купівлю посуду до індукційної поверхні Electrolux, але час знайшов лише зараз. Отже, процес пошуку посуду виявився не таким простим, як я думав. В ідеалі ви приходите в магазин, дивитесь на наклейку/інструкції на посуді і шукаєте іконку індукції. Насправді, виявляється, що цієї іконки майже ніде нема. Або виробник забувся її надрукувати, або не захотів, але що маємо то маємо. =) Після довгих пошуків зрозумів, що на каструлях і схожих товарах взагалі нема іконок сумісності з різними плитами. На сковородах такі іконки присутні майже завжди, але з індукцією знайшов лише одну. На одній іконка індукції була перекреслена, а на інших її просто не було, хоча були інші іконки. На вигляд і відчуття більшість з них мають підходити для індукційних поверхонь, але не було магніта, щоб це перевірити. В результаті знайшов сковороду, на якій була відповідна іконка і влаштувала ціна/якість. Велику каструлю позичив у мами, перед тим перевіривши її магнітом. )) Висновки: 1. якщо будете шукати посуд для індукційних плит беріть з собою магніт; 2. такий посуд є, тому ви його напевне знайдете; 3. на деяких екземплярах замість іконки є гравіювання на дні слова induction.

Минуло кілька днів і тепер я можу повноцінно розповісти про всі способи за засоби догляду за індукційною поверхнею, які ми випробували. Перш за все, хочу сказати, що єдиного вірного способу не називає навіть сам виробник таких поверхонь, зазначаючи цілий перелік того, як можна мити та чим саме, плиту такого типу. Для свого експерименту обрав доступні для мене засоби. Так, в мене були два типи ганчірок: 1) з віскози та поліестру 2) целюлозні вологопоглинаючі, два види губок 1) меламінова 2) звичайна губка для посуду, рушники тканинні та серветки паперові. Із засобів побутової хімії випробовував спеціальний засіб для догляду за індукційними поверхнями, засіб для догляду за склом та звичайний оцет. Тож про все по черзі. Виробники рекомендують доглядати за індукційною поверхнею за допомогою спеціальних засобів, призначених для склокерамічних поверхонь. Саме такий засіб я одразу і придбав. Ціни їх коливаються від 60 грн і до 300. Сумніваюсь, що існує разюча різниця, скоріше все залежить від виробника. Я обрав середню ціну, близько 80 грн. Звісно до плачевного стану ми нашу улюблену поверхню не доводили, але все ж забруднень не оминути під час приготування їжі. Із цим засобом пробував звичайну губку для посуду. За інструкцією, спочатку змочили губку водою, потім нанесли засіб і легенько потерли в місцях забруднень, після цього ретельно змили водою. Забруднення швидко зникли, без зусиль. Для того, щоб витерти поверхню скористався звичайним м’яким кухонним рушником. Слід сказати, що після нього залишаються незначні розводи, позбавитися від яких мені вдалось за допомогою серветок з віскози та поліестру. Надалі саме ними я витирав поверхню до сухого стану. Наступного разу, коли плита забруднилась, я спробував меламінову губку, адже за інформацією з інтернету, вона чудово впорається із брудом і при цьому бережно ставиться до індукційних поверхонь. За інструкцією її потрібно змочити водою і потерти забруднення. Як і зі спеціалізованим кремом, бруд зник швидко і без особливих зусиль. Щоб зробити висновки, вирішив спробувати ще й економічний екстрений спосіб. Коли вдома не виявилось жодних спеціальних засобів, можна скористатися розчином оцту у співвідношенні 1 до 1.Забруднення добре зникають, але є не дуже приємний запах і розводи повністю змити мені не вдалось. Тож, цей спосіб не особливо сподобався. Натомість засіб для вікон непогано справляється із брудом і не лишає після себе розводів. Випробовуваши усі можливі варіанти очищення індукційної поверхні, прийшов до висновку, що доглядати за нею дуже нескладно порівняно із звичайною газовою плитою, де потрібно залізти і під конфорку, і біля неї, і на неї. Тут все інакше. Єдине правило – потрібно дочекатися доки поверхня повністю буде холодною і лише тоді починати мити. Підійде практично будь-яка м’яка ганчірка та кремоподібний засіб для миття. Є навіть спеціальний шкребок для індукційних плит, але як на мене, цілком можна обійтися без нього, оскільки розмочивши бруд, його легко відмити. Після будь-якого очищення потрібно гарно висушити поверхню із допомогою м’якої ганчірки, яка в магазині продається, як серветки для всіх типів прибирання. Ось так завершився мій ексеримент довжиною в кілька днів. Сподіваюсь, він стане в нагоді комусь із щасливих володарів індукційної плити. На останньому фото показав розводи, які залишаються після чищення оцтом.

Гості на порозі, а духовки для того, щоб спекти тортик у нас немає. Як же чудово, що є наша диво плита=) Зроблю но я швидкий і надзвичайно смачний торт на сковорді, подумав я, і не прогадав. Спочатку готуємо крем, щоб він встиг остигнути, коли коржі будуть готові. Варто сказати, що на газовій плиті ми вже добре знаємо, як зменшити газ, щоб, наприклад, заварний крем не підгорав і ледь кипів. Тут мені довелось трохи «погратися». Тим не менше, це питання лише часу, звикнути і зрозуміти, яка потужність для якої страви найзручніша. Крем вийшов чудовий, а головне швидко. Молоко закипіло за лічені секунди на максимальній потужності. Далі черга коржів. Смажити їх було одне задоволення, поставив потужність на 11 і смажив півтори хвилини кожну сторону кожного коржика. Тортик видався на славу. Натомість назріло нове питання, якому і буде присвячений найближчий відгук – чим і як правильно доглядати за індукційною поверхнею.

Після першого знайомства вирішив зробити технічний огляд варочної поверхні Electrolux Infinite EHI9654HFK. Параметри та функціонал поверхні є якщо не найкращим, то одними з найкращих із усіх наявних індукційних поверхонь, які представлені на нашому та європейському ринках. Встановити можна самому, але тоді не буде гарантії від виробника. Для гарантії необхідно звернутись в сервісний центр і його представники встановлять вам її безкоштовно! Але дірку під неї доведеться вирізати самостійно, або просити меблярів. Розміри її стандартні 59х52 см. Достатні для того, щоб помістилися дві-три великі кастрюлі, і щоб вони не заважали одна одній =). Індукційні поверхні за своєю технологією гріють посуд, тому він має бути спеціальним, або підходити для роботи із нею. Завдяки цій технології, швидкість нагрівання набагато вища, аніж в інших плитах. На такому посуді є відповідне маркування. Також, такий посуд можна перевірити магнітом, якщо магнітиться, то підійде, але якщо магнітиться слабо, то скоріш за все плита його не розпізнає. У мене є черпак без відповідного значка, який магнітиться і чудово працює. По інструкції підходить посуд: чавун, сталь, посуд із багатошаровим дном. Основні функції плити: захист від дітей, Stop&Go (вимкнути і зберегти встановлений режим готування), автовідключення, звуковий сигнал (який можна відключити!), індикатор залишкового тепла (3 рівні), брідж (готування одразу на двох зонах в одному режимі), різні таймери (ще треба протестувати), турбо-режим (швидкий нагрів), сенсорне керування (слайдер), система швидкого автоматичного нагрівання (спочатку гріє на максимальній потужності, потім переходить на задану вами температуру), розпізнавання посуду, EcoTimer (вимкнеться сама, залежно від температури), Hob2Hood (автоматичне керування витяжкою, яка підтримує таку функцію; нажаль, нема на чому перевірити) тощо. Поверхня може видавати дивні звуки =), якщо працює на максимальній потужності, або посуд недобре прилягає. З нормальним посудом і звичайним режимом готування поверхня фактично безшумна. Час від часу можуть вмикатись кулєри, які присутні знизу панелі, шум від них як від системного блоку комп'ютера. Не заважає і не дратує. Приємний і неочікуваний бонус - ручки від каструлі чи ковша не нагріваються зовсім, тому в будь-який момент можна без прихваток зняти посуд з плити. Щоправда не варто забувати, що сам посуд нагрівається і поверхня на якій він стоїть теж, тому треба бути обережним. Недоліки: не весь посуд підходить, не варто ставити відра, бо може не витримати вагу. =) #NaProby_Electrolux

Ось і дійшли руки до того, щоб спробувати приготувати щось серйозніше, аніж тости. Ну, що ж я можу сказати - зі всіх моїх каструль лише одна підійшла до нашої "привередливої" індукційної поверхні. Буде нагода оновити арсенал каструль=) Цього разу наважився на пасту аля Карбонара. Приємно те, що все ця поверхня гріє дуже швидко. Каструлю із двома літрами води на максимальній потужності нагріває за 5 хвилин. Щоправда звук видає дивний, такий свист. Подумав, може справа у тому, що поверхня каструлі не повністю покриває "конфорку". І дійсно, коли підсунув каструлю рівніше, то звук практично зник. Ще не дуже орієнтуюсь у різних рівнях потужності, тому доводиться гратися - трохи більше, трохи менше - благо, є куди розігнатися. Зручно зменшувати і збільшувати потужність одним помахом пальця, як чарівною паличкою=) Так от, Карбонара вийшла надзвичайно смачна, і на диво швидко. Ось такі смаколики ми сьогодні мали на вечерю. Сім'я змела все із швидкістю світла. Тепер чекаємо вихідних, щоб прикупити сковорідку і більшу каструлю. Нас чекають нові випробування - зокрема, всі хочуть борщу, а варити маленьку каструльку зовсім не хочеться. Не дочекаюсь побачити, як швидко і зручно буде приготувати наш улюблений червоний борщ.