- Дівчино, чи зберігаєте ви консервацію на балконі? - Ні, не зберігаю. - Це, мабуть, тому шо ви незаміжня, так? - Серйозно? Ви вважаєте, якщо жінка щаслива у шлюбі, вона повинна консервувать два відра? По-другому нє работаєт? В мене все чудово, просто я не консервую. Освободітєсь от своїх стєрєотіпов і вивчіть новий текст. Коротко описала ситуацію, яка сталася зі мною тижнів зо три тому, коли я йшла з ринку, а хамоватий молодик таким способом намагався впарить мені металопластикові вікна. Додому я йшла з думками типу "боже, які ж всі навкруги стереотипні". Ага, а потім мені прийшла посилочка на тест. Вперше поталанило і мене відібрали) А ще перепало чудових слив. Спочатку я думала, що зроблю пару конфітюрчиків і всьо. Ну, щоб написать відгук. Но ніт. Спочатку був сливовий конфітюр з корицею та бренді. Далі в планах був персиковий. Баночок вдома хватало і я думала, що на цьому то все і завершу. Ага. І ось я вже в Новусі та купую нові баночки для того, шоб використать якомога більше пакетів з посилки та бігаю по ринку в пошуках найкращих овочів та фруктів. Далі все як в тумані. Якщо конкретніше: - сливовий конфітюр з бренді; - слива в шоколаді з горіхами, або сливова Нутелла; - маринована слива; - персиковий конфітюр; - грушевий конфітюр з бренді та корицею; - 2 літри ткемалі; - консервовані огірки; - і помідори теж) Думала вже скажу собі "стоп", но нє тут-то било: я вже в'ялю помідори та радісно засипаю їх спеціями та заливаю оливковою олією в баночках. Це ж не все. Моя перша в житті консервація повинна бути ще й сама гарна, того я витрачаю вечір, шоби зробить кожну баночку особливою і шоб фоткі получілісь огонь. Якшо серйозно, то воно було того варте. Я ж дуже люблю возитись на кухні і то було чисте хюгге — носитися у всіх цих клопотах, шукати найкращі рецепти. Слухати компліменти від сусідів, бо ж в тебе вдома пахне або грушею, або персиками, чи розливається аромат сливи з шоколадом. А вони ходять і питають, шо в тебе там сьогодні. Головне в цьому всьому — знати міру. Не двадцять тонн заготовлювати, а рівно стільки, поки тебе пре. А перло мене цілий тиждень, звідси і цілий калейдоскоп смачнючок. Якщо коротко, дуже дякую, Naprobu. З вами я відкрила в собі ще одну суперсилу❤️

Впевнена, що це моє не останнє варення цього року. Вирішила приготувати джем з апельсинів, з листівки, що вкладена у посилочку. При варці рідка консистенція, вже аж поки охолов то загустішав і було видно ознаки джему, такого желеподібного і густого. Я ніколи до цього не робила варення з апельсинів, бо вважаю, що вони і так цілий рік є, тому це була моя перша проба. Вірю, що і не остання. Всім гарного апетиту та гарної та яскравої зими з вкюснючими джемами та вареннячками)))

Кажуть, що королева Британії вважає, що слива — ключ до продовження молодості. Тому вона з'їдає по дві штуки на сніданок. А ще слива потрапила до назви більш ніж двох дюжин пабів Лондона: "Кобила під сливою", "Закохана слива", "П'яний кок та сливове дерево", "Yellow Pub" (також перекладають, як жовта слива чомусь)). В останньому частенько любив пропустити чарку Вінстон Черчилль. На його честь навіть створили напій Winston Chorchill Beer. В цілу купу алкогольних напоїв в таких барах, що не дивно, додають сливовий сік. Тому до зовнішнього вигляду баночок зі сливовими смачнючками мені захотілось додати трошки духу Англії. В сливовому конфітюрі з бренді, що в минулому відгуку — британська символіка. В цьому — трохи старовини. Це моя варіація на славнозвісну "сливу в шоколаді". Я вирішила трохи змінити пропорції та додати нових інгредієнтів. На 1 кг слив без кісточки я взяла 200 грамів обсмажених та подрібнених волоських горіхів, паличку ванілі, 100 грамів бренді, дрібку кориці та 100 г какао. Сливу для початку приварила до м'якості, потім перемолола у блендері. Поставила на вогонь, добавила 350 г цукру, змішаного за пакетиком Желфіксу 3:1, додала всі інші інгредієнти,довела до кипіння та проварила ще декілька хвилин. Потім розлила у баночки, які перед цим, на всяк випадок, простерилізувала в пароварці. Аромат — неймовірний. А смак! Мммм!) Дякую, Желфіксу за натхнення)

Решила я рискнуть и приготовить варенье, которое варила моя мама по своему секретному фирменному рецепту. Вы догадались из чего варенье? Да, это ягода - помидор. Помидоры сорта "сливка" внутри с грецким орехом! Мама варила своё варенье в несколько заходов, а я всего 3-5 минут! Вкусно получается - не передать словами! Я очень довольна результатом: времени потратила минимум, сахара мало, орехи упали с дерева, а удовольствие - несравненное! Буду удивлять родных и близких! Кстати, Желфикс "желирует и фиксирует", и варенье отлично загустело и помидорки не разварились. Скажу честно, если бы не Желфикс, я бы не решилась вернуться к этому рецепту. Правда оригинальное варенье?

Абрикоси звільнити від кісточки, в кастрюлю на малий вогонь додати 2ст.л. цукру, лимонну кислоту і Желфікс. Помішуючи доводим до кіпіння, додаєм ще цукор за смаком. Кіпить 3 хвилини і в горячі банки розливаєм. Під рушник складаєм , щоб охолоджувалось повільно. Виходить густий джем . Я також поділилась Желфіксом із подругою. Вона закрила малинове варення. На фото чотири баночки з малиновим варенням із жовтої і червоної малини.