З легкої руки Гомера груші стали називати «дарами богів», але при цьому самі груші дарували (жертвували) богам: греки — Афродіті та Гері, римляни — Юноні та Венері. Багато народів вважають грушу жіночим плодом, оскільки вона за формою нагадує жіночу фігуру і містить велику кількість вітаміну Е, що допомагає жінкам довше зберігати свою привабливість і молодість. Знаючи всі ці факти, я вирішила продовжити свої "конфітюрні" експерименти тепер вже з грушею та приготувати грушевий конфі. Не сливою єдиною, як то кажуть)) На 1 кг груші я використала пакетик Желфіксу 2:1, 400 г цукру, дрібку кориці, трохи ванілі, та бренді. Про те, що будь-який джем чи варення, якщо додати до нього якийсь ароматний алкоголь, будуть значно смачнішими я прочитала в одному з кулінарних пабліків. Тому, відразу ж після отримання посилки від Dr. Oetker, купила пляшку ароматного бренді спеціально для консервації. Річ у тому, що весь алкоголь випарюється під час кипіння, тому спирту, по факту, у варенні не залишається. Лише неперевершений аромат. А ще алкоголь допомагає тримати форму шматочкам фруктів. Дуже задоволена результатом, адже смак та запах — ну просто фантастичні! Тепер можна буде експериментувати з різними тортами, чізкейками та пирогами взимку. Чи, врешті решт, намазувати цю смачнючку на теплий круасан, запиваючи все це чашкою ароматної кави. І згадувати про тепле літо прохолодними зимовими ранками)) З такими думками зима зовсім не лякає, а навіть стає ще більш романтичнішою порою року.

Кажуть, що королева Британії вважає, що слива — ключ до продовження молодості. Тому вона з'їдає по дві штуки на сніданок. А ще слива потрапила до назви більш ніж двох дюжин пабів Лондона: "Кобила під сливою", "Закохана слива", "П'яний кок та сливове дерево", "Yellow Pub" (також перекладають, як жовта слива чомусь)). В останньому частенько любив пропустити чарку Вінстон Черчилль. На його честь навіть створили напій Winston Chorchill Beer. В цілу купу алкогольних напоїв в таких барах, що не дивно, додають сливовий сік. Тому до зовнішнього вигляду баночок зі сливовими смачнючками мені захотілось додати трошки духу Англії. В сливовому конфітюрі з бренді, що в минулому відгуку — британська символіка. В цьому — трохи старовини. Це моя варіація на славнозвісну "сливу в шоколаді". Я вирішила трохи змінити пропорції та додати нових інгредієнтів. На 1 кг слив без кісточки я взяла 200 грамів обсмажених та подрібнених волоських горіхів, паличку ванілі, 100 грамів бренді, дрібку кориці та 100 г какао. Сливу для початку приварила до м'якості, потім перемолола у блендері. Поставила на вогонь, добавила 350 г цукру, змішаного за пакетиком Желфіксу 3:1, додала всі інші інгредієнти,довела до кипіння та проварила ще декілька хвилин. Потім розлила у баночки, які перед цим, на всяк випадок, простерилізувала в пароварці. Аромат — неймовірний. А смак! Мммм!) Дякую, Желфіксу за натхнення)

- Дівчино, чи зберігаєте ви консервацію на балконі? - Ні, не зберігаю. - Це, мабуть, тому шо ви незаміжня, так? - Серйозно? Ви вважаєте, якщо жінка щаслива у шлюбі, вона повинна консервувать два відра? По-другому нє работаєт? В мене все чудово, просто я не консервую. Освободітєсь от своїх стєрєотіпов і вивчіть новий текст. Коротко описала ситуацію, яка сталася зі мною тижнів зо три тому, коли я йшла з ринку, а хамоватий молодик таким способом намагався впарить мені металопластикові вікна. Додому я йшла з думками типу "боже, які ж всі навкруги стереотипні". Ага, а потім мені прийшла посилочка на тест. Вперше поталанило і мене відібрали) А ще перепало чудових слив. Спочатку я думала, що зроблю пару конфітюрчиків і всьо. Ну, щоб написать відгук. Но ніт. Спочатку був сливовий конфітюр з корицею та бренді. Далі в планах був персиковий. Баночок вдома хватало і я думала, що на цьому то все і завершу. Ага. І ось я вже в Новусі та купую нові баночки для того, шоб використать якомога більше пакетів з посилки та бігаю по ринку в пошуках найкращих овочів та фруктів. Далі все як в тумані. Якщо конкретніше: - сливовий конфітюр з бренді; - слива в шоколаді з горіхами, або сливова Нутелла; - маринована слива; - персиковий конфітюр; - грушевий конфітюр з бренді та корицею; - 2 літри ткемалі; - консервовані огірки; - і помідори теж) Думала вже скажу собі "стоп", но нє тут-то било: я вже в'ялю помідори та радісно засипаю їх спеціями та заливаю оливковою олією в баночках. Це ж не все. Моя перша в житті консервація повинна бути ще й сама гарна, того я витрачаю вечір, шоби зробить кожну баночку особливою і шоб фоткі получілісь огонь. Якшо серйозно, то воно було того варте. Я ж дуже люблю возитись на кухні і то було чисте хюгге — носитися у всіх цих клопотах, шукати найкращі рецепти. Слухати компліменти від сусідів, бо ж в тебе вдома пахне або грушею, або персиками, чи розливається аромат сливи з шоколадом. А вони ходять і питають, шо в тебе там сьогодні. Головне в цьому всьому — знати міру. Не двадцять тонн заготовлювати, а рівно стільки, поки тебе пре. А перло мене цілий тиждень, звідси і цілий калейдоскоп смачнючок. Якщо коротко, дуже дякую, Naprobu. З вами я відкрила в собі ще одну суперсилу❤️

Тема варення для мене завжди була якоюсь дивною. Моя мама консервує його дуже багато. Це забирає багато сил та часу. Проте все варення просто не встигають з'їсти, його можуть викинути. Невдячна робота, коротше. Через такі от спогади я завжди думала, шо з Желфіксом вмію робить тільки желєшку. Яка радість, що я помилилась. Після того, як мені прийшла посилка, мені привалила рекордна кількість слив, які сама нарвала в подруги. Тому сливи є в складі двох смачнючок с 4-х, які я робила з Желфіксом. (Мармелад, до речі, не застиг). Так от, першаю ластівкою став сливовий конфітюр. Я взяла Желфікс 3:1. Спочатку я очистила сливи від кісточок, щоб вийшов рівно 1 кг продукту, та приварила їх хвилин 20 до м'якості. Потім порційно перемолола у блендері. Далі все, як по інструкції, змішала цукор з Желфіксом та додала до слив, доводячи до кипіння. Проте, я вирішила, що буде смачніше, якщо чимось відтінити смак сливи. Тому туди я також відправила половину палички ванілі, велику дрібку меленої кориці. І, секретний інгредієнтик - бренді. 100 мл на 1 кг слив, коротше. Потім зробила все, як вказано на пачці, проварила, розлила в баночки. Пара ложок залишилась — чоловіку дуже сподобалось. І мені смакує дуже. Смачнючка ще та. І ключовий фактор — не треба його робити два відра, як моя мама. Краще небагато, але дууже смачно. Дякую, Желфікс, що відкрив мою нову суперсилу)