Минуло кілька днів і тепер я можу повноцінно розповісти про всі способи за засоби догляду за індукційною поверхнею, які ми випробували.
Перш за все, хочу сказати, що єдиного вірного способу не називає навіть сам виробник таких поверхонь, зазначаючи цілий перелік того, як можна мити та чим саме, плиту такого типу.
Для свого експерименту обрав доступні для мене засоби. Так, в мене були два типи ганчірок:
1) з віскози та поліестру
2) целюлозні вологопоглинаючі,
два види губок
1) меламінова
2) звичайна губка для посуду,
рушники тканинні та серветки паперові. Із засобів побутової хімії випробовував спеціальний засіб для догляду за індукційними поверхнями, засіб для догляду за склом та звичайний оцет.
Тож про все по черзі.
Виробники рекомендують доглядати за індукційною поверхнею за допомогою спеціальних засобів, призначених для склокерамічних поверхонь. Саме такий засіб я одразу і придбав. Ціни їх коливаються від 60 грн і до 300. Сумніваюсь, що існує разюча різниця, скоріше все залежить від виробника.
Я обрав середню ціну, близько 80 грн. Звісно до плачевного стану ми нашу улюблену поверхню не доводили, але все ж забруднень не оминути під час приготування їжі. Із цим засобом пробував звичайну губку для посуду. За інструкцією, спочатку змочили губку водою, потім нанесли засіб і легенько потерли в місцях забруднень, після цього ретельно змили водою. Забруднення швидко зникли, без зусиль. Для того, щоб витерти поверхню скористався звичайним м’яким кухонним рушником. Слід сказати, що після нього залишаються незначні розводи, позбавитися від яких мені вдалось за допомогою серветок з віскози та поліестру. Надалі саме ними я витирав поверхню до сухого стану.
Наступного разу, коли плита забруднилась, я спробував меламінову губку, адже за інформацією з інтернету, вона чудово впорається із брудом і при цьому бережно ставиться до індукційних поверхонь. За інструкцією її потрібно змочити водою і потерти забруднення. Як і зі спеціалізованим кремом, бруд зник швидко і без особливих зусиль.
Щоб зробити висновки, вирішив спробувати ще й економічний екстрений спосіб. Коли вдома не виявилось жодних спеціальних засобів, можна скористатися розчином оцту у співвідношенні 1 до 1.Забруднення добре зникають, але є не дуже приємний запах і розводи повністю змити мені не вдалось. Тож, цей спосіб не особливо сподобався.
Натомість засіб для вікон непогано справляється із брудом і не лишає після себе розводів.
Випробовуваши усі можливі варіанти очищення індукційної поверхні, прийшов до висновку, що доглядати за нею дуже нескладно порівняно із звичайною газовою плитою, де потрібно залізти і під конфорку, і біля неї, і на неї. Тут все інакше. Єдине правило – потрібно дочекатися доки поверхня повністю буде холодною і лише тоді починати мити. Підійде практично будь-яка м’яка ганчірка та кремоподібний засіб для миття.
Є навіть спеціальний шкребок для індукційних плит, але як на мене, цілком можна обійтися без нього, оскільки розмочивши бруд, його легко відмити.
Після будь-якого очищення потрібно гарно висушити поверхню із допомогою м’якої ганчірки, яка в магазині продається, як серветки для всіх типів прибирання. Ось так завершився мій ексеримент довжиною в кілька днів. Сподіваюсь, він стане в нагоді комусь із щасливих володарів індукційної плити.
На останньому фото показав розводи, які залишаються після чищення оцтом.
