Кішка зригує шерсть. Що будемо робити? По-перше, не лякатися, якщо це відбувається 1-4 рази на місяць. Ніякої патології в цьому немає. Кішка — тварина надзвичайно охайна, навіть маленькі кошенята вже у віці близько 7 тижнів починають самостійно вмиватись та вилизуватись. Вилизування — це не лише догляд за собою, воно також заспокоює кота, знімає відчуття тривоги та допомагає здійснювати терморегуляцію. Вилизуючись, кішка завжди ковтає шерсть і час від часу відригує її у вигляді щільних волосяних “ковбасок”. Треба зазначити, що до накопичення шерсті у шлунку схильні майже всі породи котів, навіть короткошерстні, але проблема особливо актуальна для котів з довгим пишним хутром, а також під час сезонної линьки. Накопичуючись у шлунку, шерсть може викликати патології (кишкова непрохідність, лікувати яку доведеться хірургічно, можливий розвиток гастриту, панкреатиту тощо). Це нормально, якщо кішка час від часу відригує шерсть. Але якщо ви спостерігаєте відригування шерсті частіше, ніж один раз на тиждень, краще звернутися до ветеринара, аби виключити ускладнення. Як здогадатися, що у шлунку кота накопичилося занадто багато шерсті? У такої тварини ви можете спостерігати часті відрижки (сумішшю слизу і вовни), запор або дуже тверді фекалії з частками вовни, блювоту з частинками незасвоєної їжі, роздутий живіт; суху, сплутану шерсть, переривчастий і сухий кашель, як правило, після їжі. Також проблема характеризується відсутністю апетиту та пригніченим станом. Чим ви можете допомогти своєму улюбленцю, якою є профілактика? Мінімум раз на тиждень (а під час линьки щодня) вичісуйте тварину. Щобільше шерсті залишиться на щітці, то менше потрапить у шлунок кота. Включайте до раціону клітковину (овочі) та траву, а краще одразу зупинитися на професійному раціоні з високим вмістом рослинних волокон, овочів, клітковини. Збалансована дієта допомагає природньому виведенню шерсті зі шлунка. Для виведення шерсті існує також спеціальна паста, до складу якої входять сироп солоду, мінеральне масло та лецитин. І не забувайте, що для нормального травлення тварині потрібна достатня кількість чистої води.

Застуда та нежить у кота: причини, ознаки та лікування Зараз, коли відбувся різкий перехід від теплої до холодної погоди, тема котячої застуди особливо актуальна, тому що винним у цій хворобі зазвичай буває переохолодження. Що може стати причиною застуди у кота? 1. Як не дивно, першою причиною вважають неправильне харчування. Бо повноцінне харчування, що включає достатню кількість вітамінів та мінералів, забезпечує тварині сильний імунітет. Якщо ж харчування недостатньо збалансоване, кіт значно більше ризикує підхопити інфекцію або захворіти при найменшому переохолодженні. 2. Утримання у вологому холодному приміщенні. Комфортна температура для котів — 20-22 градусів, якщо ж у вашій оселі холодніше, кіт ризикує. Облаштуйте тварині теплу лежанку, підклавши ковдру біля батареї або, якщо ваш будинок досі не опалюється, біля обігрівача. Ще більш небезпечним для кота є перебування на протязі, особливо після прийняття ванни. 3. Погана погода (дощ, сніг, холодний вітер), якщо кішка буває на свіжому повітрі. Тож, якщо ви практикуєте вигулювати домашнього улюбленця, восени та взимку, у негоду й холод краще зменшити час прогулянок до мінімуму. Як зрозуміти, що кіт застудився? Симптомами застуди можуть бути млявість, втрата апетиту, гарячий та сухий ніс, виділення з носа, запалення очей (сльозотеча), чхання, кашель, лихоманка (тварина тремтить, її “морозить”), у роті можуть з'явитися виразки. Що ви маєте робити, якщо помітили ці симптоми? По-перше, звернутися до ветеринара, аби виключити більш серйозні проблеми, інфекційні захворювання (кальцівірус, котячий герпес тощо) або алергію — адже симптоми можуть бути такими самими, як і при звичайній застуді. На жаль, не існує якогось спеціального лікування застуди у котів. Все, що ви можете зробити, — підтримати свого улюбленця, створити для нього “санаторні” умови, аби допомогти легше перенести застуду. Ослабленій хворобою тварині найбільше потрібні спокій, сухе тепле приміщення та підвищений питний режим. Не зайвими будуть грілки, зігріваючі компреси та легкий масаж. Якщо у кота нежить, очищайте йому ніс ватними тампонами, трохи змоченими кип’яченою водою або (якщо у тварини немає алергії) відваром шалфею, ромашки, календули. Можна накрапати на клаптик чистої тканини кілька крапель евкаліпту і покласти біля того місця, де кіт відпочиває — це полегшить йому дихання. Пам’ятайте, що для кота нюх є надзвичайно важливим, тому при нежиті, не відчуваючи ароматів, кіт навіть уже з цієї одної причини може втратити апетит і відмовитися від їжі. Навіть якщо стан здоров’я кота погіршився, ні в якому разі не “призначайте” тварині самостійно “людські” лікарські препарати, це для кота вкрай небезпечно! Проконсультуйтеся з ветеринаром, він підкаже оптимальну схему лікування. Питають, чи може кіт заразитися застудою від людини? Якщо це ГРВІ, то ні. Але якщо застуда викликана бактеріальною інфекцією — то теоретично таке зараження можливе. Нагадаю, що при інфекціях бактеріального характеру (на відміну від вірусних) як котам, так і людям призначають антибіотики. Але це має робити тільки спеціаліст після огляду.

Що треба знати про котячі зуби: які вони, чи вимагають догляду, чи часом болять? У нас із котами в плані зубів багато спільного. Кошенята народжуються беззубими, бо при вигодовуванні молоком матері зуби їм просто не потрібні. Як правило, на четвертому тижні прорізуються перші молочні зуби (загалом їх буде 26), а вже на четвертому місяці життя молочні зуби починають випадати, на їхньому місці з’являються корінні. Звісно, це природній процес, але бажано в цей період хоча б раз на тиждень оглядати зубки свого улюбленця, аби переконатися, що молочні зуби не заважають рости корінним. Так само, як і в людей: якщо молочний зуб не випав, а корінний на його місці вже почав рости, то молочний доведеться видалити. Важливо пам’ятати, що в період зміни зубів у кошеняти знижений імунітет, тому в цей час не роблять щеплення. Зміна зубів завершиться приблизно до 8 місяців. Корінних зубів має бути 30: 12 різців, 4 ікла і 14 премолярів – 8 на верхній щелепі і 6 на нижній. Якщо до 12 місяців не всі постійні зуби виросли, їх вже і не буде ніколи. Це називається олігодонтія (вроджена неповнозубість) і може передаватися спадково. Для такої кішки тип годування підбирається індивідуально, з ветеринаром. У кішки так само, як і в людини, може з’явитися зубний наліт, який згодом затвердіє і переросте у зубний камінь, вона може страждати на карієс, гінгівіт, періодонтіт, остеомієліт, гінгівіт... Причиною хвороб можуть бути недостатній догляд, неправильне харчування, жорстка вода, спадковість та деякі інфекції. Як здогадатися, що у кота болять зуби? Ви можете помітити такі симптоми: кішка тре лапкою мордочку або сильно треться щокою об меблі, не дозволяє торкатися до своєї щоки та виявляє агресію, коли ви намагаєтеся оглянути зуби; з'являється неприємний запах з рота; ясна запалюються, червоніють, "нависають” над зубами; може посилитися слинотеча. Тварина може повністю відмовитися від їжі або їсти не так, як зазвичай: жувати повільніше або на одну сторону, упускати шматки. При сильному болі кішка може сидіти в застиглій позі, відкривши щелепу. Кожен з цих симптомів — привід звернутися до лікаря. Звичайно ж, попередити хворобу краще, ніж потім лікувати. Але багато хто з господарів просто не звертає уваги на такі “дрібниці”, аргументуючи це тим, що, мовляв, у дикій природі коти прекрасно почуваються і без стоматологів, і без спеціального догляду. Але, по-перше, у природному середовищі котячі очищають зуби механічно, поїдаючи сире м'ясо і розгризаючи хрящі. А по-друге, домашня кішка живе вдвічі довше бродячої тварини, тож емаль з віком стирається, навантаження на зуби призводить до механічних пошкоджень, через тріщини проникають бактерії. Отже, профілактика зубних хвороб просто необхідна. Щоб зуби залишалися здоровими довгі роки, необхідно регулярно оглядати ротову порожнину кота, видаляючи застрягли шматочки їжі. Ідеально — хоча б кілька разів на місяць чистити своєму улюбленцю зуби спеціальною щіткою та пастою для тварин (ні в якому разі не використовуйте “людську” пасту). Якщо вам це не вдається (не кожен кіт дозволить робити з собою таку процедуру), то принаймні раз на півроку відвозьте тварину до ветеринара, який почистить зубний наліт та зніме зубний камінь. Звертайтеся до лікаря, помітивши навіть незначні ознаки захворювання ясен або зубів. Порадьтеся зі своїм ветеринаром щодо використання спеціальних стоматологічних гелів та харчових добавок. Годуйте кішку збалансованою їжею, адже зубна система дуже тісно пов’язана з травною. До речі, сухий корм за рахунок механічного очищення крокетами сприяє повільнішому утворенню зубного нальоту та каменю. І не забувайте про підтримання загального імунітету, достатню кількість вітамінів та мінералів, які разом з гігієнічними процедурами сприятимуть здоров’ю зубів та ясен вашого улюбленця.

Про роль вітамінів у раціоні кота Організм кота — це складна біохімічна система, для функціонування якої вітаміни необхідні. Кожен вітамін має свої важливі функції: вітамін А стимулює зріст клітин та зміцнює імунітет; вітаміни групи В сприяють активності, покращують травлення, стан шкіри та нервову систему; вітамін С необхідний для зміцнення клітин, підвищення опірності інфекціям, для засвоєння кальцію і заліза, для очищення крові від токсичних речовин. Вітамін Д — він же “вітамін сонця” — допомагає в розвитку кісток і м'язів, особливо важливий під час линьки. Вітамін Е — необхідний антиоксидант для поліпшення функцій репродуктивної системи, найбільше потрібний вагітним кішкам... Особливу увагу вітамінам слід приділяти восени та весною, коли у котів починається линька та сезонний авітаміноз. Без вітамінів у тварини слабне імунітет, погіршуються робота травної та нервової системи, випадає шерсть тощо. Але постає питання, чи давати тварині спеціальні вітамінні препарати додатково? Чи досить буде урізноманітнити його харчування, додавши до нього зелену траву, свіжі чи напівзварені овочі тощо? Якщо ваша кішка знаходиться на натуральному харчуванні, додаткові вітаміни у препаратах їй необхідно приймати курсами двічі на рік, тривалість курсу — 1 місяць. Які вітаміни найкращі, найефективніші? Концентровані, комплексні чи, можливо, харчові добавки у вигляді кольорових фігурок? Відповідь на це питання може дати ветеринар, оглянувши вашу тварину та оцінивши стан її здоров’я: травної системи, очей, шерсті, взявши до уваги її вагу, вік та рівень активності. Якщо ж ваш улюбленець харчується готовим вітамінізованим раціоном, який розроблений з огляду на потреби котів, то додаткові препарати йому не потрібні — він уже отримує оптимальну кількість вітамінів та мінералів разом з харчуванням. Тож не перестарайтеся, адже вітаміни — це не смаколики, їхній надлишок (гіпервітаміноз) може зашкодити не менше, ніж нестача.

Як коти впливають на здоров’я своїх господарів? Котів недаремно вважають символом домашнього затишку, адже вони вони об’єктивно здатні покращувати психологічний стан своїх господарів і навіть нормалізувати артеріальний тиск — знов-таки за рахунок психологічного розслаблення. Погладжуючи кота, людина також знімає зайву статичну електрику, а якщо вам вдасться прикласти кота до хворого місця (кінцівки, шия тощо), то отримаєте ідеальну грілку, яка до того ж мурчить. Дехто з господарів котів стверджує, що їхній улюбленець сам знаходить таке хворе місце і приходить лікувати, але цей факт не з царини доказової медицини. Менш приємні факти: коти можуть стати причиною виникнення у дорослих і маленьких членів родини глистів, викликати алергію на шерсть, через контакт з котом людині можуть передаватися стригучий лишай або ж таке захворювання як токсоплазмоз, що є особливо небезпечним для вагітних жінок. Щоб запобігти проблемам, перш за все потрібно слідкувати за здоров’ям тварини. Регулярно проводьте профілактику паразитів: щонайменше двічі на рік “проганяйте” гельмінтів, незалежно від того, чи гуляє ваш кіт на вулиці, чи проводить увесь час вдома. Пам’ятайте, що антигельмінтну профілактику потрібно робити також перед кожним щепленням, інакше тварина може отримати важкі ускладнення. Якщо у вас більш ніж один кіт, то гельмінтів “проганяють” одночасно всім тваринам у домі. Найважливіші заходи профілактики гельмінтів і токсоплазмозу — це підтримання чистоти (час від часу проводьте дезінфекцію посуду, туалету та спального місця кота, слідкуйте, щоб він не контактував з гризунами) та якісне харчування. Якісне — це ні в якому разі не сире і навіть не напівсире м’ясо. Для котів украй важливо, щоб м’ясо пройшло належну обробку, тому найкраще рішення — обрати готовий раціон, розроблений спеціально для потреб кота. Найскладніша ситуація, якщо у когось із членів родини виявилася алергія на шерсть. За наявності очевидної алергії вам, на жаль, доведеться відмовитись від утримання в домі кота. Але якщо проблема в тому, що кіт просто надто сильно линяє, то завдання господаря — вчасно вичісувати та підтримувати міцний імунітет тварини, тоді й шерсть буде сипатись значно менше.