Минулого тестування я побоювалася цього желе. :-) І недарма. :-) Сьогодні вирішила протестувати його. Замислила приготувати бісквіт та зверху прикрасити малиною й залити желе. Форму для запікання взяла скляну,щоб легше було заливати та виймати продукт. Форму взяла невелику, але високу, бо начебто один пакетик желе йде лише на склянку рідини, однак не знала, скільки це займе місця, як в принципі піде справа та виглядатиме пиріг. Оскільки бісквіт на розпушувачі, то він трошки вище піднявся по центру, ніж по краях. Вийняла з печі, прикрасила малиною.
Желе вирішили заварити на компоті зі смородини. Додала лише 1 ст.ложку цукру, бо компот і без того солодкий. Додала до мисочки 3 ст. ложки води, як вказано у рецепті на пакетику. До кипіння желе якось трохи одразу загусло, а як закипіло, знову стало рідким і трохи пойнялося піною. Намагалася акуратно лити від центру пирога, як сказано знову ж таки у рецепті. Але щось пішло не так ( перший раз все ж таки :-) , малина моя розбіглася у різні боки, і, оскільки, серединка вийшла вищою, то рідиною її не покрило. Сяк-так вирівняла малину. Суміш почала застигати... Намагалася ложкою потрошку брати з країв та поливати серединку, але желе звідтіля все одно стекло.
Застигає швидко, як на мене. За годину без холодильника на гарячому пирозі ( адже скляна форма довго тримає тепло) самостійно все застигло. Дуже легко вийнялося з форми. І начебто на тарілочці прийняло більш апетитного вигляду. :-) Порізала пиріг теж легко. Желе не всмоктується у тісто, що добре. Текстура легка. Оскільки наколотила на смородиновому компоті, було трошки із кислинкою, що надало пирогу свіжості.
Зробила для себе висновки, що на повноцінний пиріг\торт краще використовувати одразу 2 пакетики. А тісто краще замішувати листкове чи пісочне, щоб не піднімалося і тримало рівну поверхню.
В цілому, першим досвідом задоволена.