В чому для мене заключається турбота?
В моєму розумінні – турбота – це прояв доброти і любові до своїх близьких, рідних, а іноді і до чужих людей. Це такі, на перший погляд, дрібні вчинки і дії, знайомі нам усім ще з дитинства. Адже саме в дитинстві маля вперше відчуває турботу, коли матуся доглядає за ним, приголублює, пестить і захищає від усіх негараздів…
Для мене турбота – це бігання зранку по росі у пошуку свіжих квітів для іменинника, надування вночі повітряних кульок.. Це коли влітку збираєшся на пляж по списку, а собі забуваєш взяти навіть полотенце.
Турбота – це й та невдала фотосесія з дітками, коли ти вибираєш гарний фон, а вони тим часом декорації уже зїли! Турбота – це і вчасно витягти камінчик з роту у малечі, поки ніхто не помітив ) Це і встигнути врятувати котика від маленьких цупких пальців..)
Турбота це також і щоденні рутинні справи, про які хочеться забувати. Це недоспані ночі біля дитячого ліжечка з градусником в руках. Турбота - це коли старший братик, у свої 4 рочки, дуже переживає за меншенького, коли той ударився чи захворів. Це іноді відмовлятися від своїх планів заради когось іншого. Це ще й те незриме, коли рідні не з тобою, але відчувають твою підтримку через відстань.
Отже, Турбота - це обов’язково якісь дії на користь інших людей. Це бажання протягнути свою руку для допомоги іншим. Думаю, що здатність людей турбуватися одне про одного – великий дар. І немає кращого відчуття у цьому світі, ніж відчуття, що ти зробив щось для іншої людини!